Ой Богдане, Богданочку!

Якби була знала,

У колисці б задушила

Під серцем приспала.

Степи мої запродані

Жидові, німоті,

Сини мої на чужині,

На чужій роботі.

Дніпро, брат мій, висихає

Мене покидає,

І могили мої милі

Москаль розриває...

Т.Г.Шевченко

Голод 1932-1933 років в Україні - доведений історичний факт. Підтвердженням тому численні опубліковані архівні матеріали, які видавались в різні роки включно до наших днів різними комісіями, організаціями, авторами. Крім документальних доказів сьогодні існують і інші докази - це живі свідки тих страшних подій, які чудом вижили. Напевно Бог зберіг їм життя, щоб донесли правду до нащадків, як застереження. Застереження, що ніколи не можна підпадати під вплив будь якої сусідньої держави, котра одурманює, присипляє, а потім наносить підступного удару в спину. А особливо не можна довірятись такій державі як Московщина.Нажаль не всі в Україні це розуміють.Тоді в 1933 році, нас одурили, приспали і нанесли підступного удару відбиранням хліба і життя, а сьогодні москальщина підступно "по братерськи" підвищує взимку ціни на газ для України, підбурює мешканців Криму до заворушень проти татар, розколює українців за мовними і релігійними ознаками, підбурює до розшматування земель України. Знов історія повторюється. Так само як і в 1918 році сьогодні недолугі і хибні дії наших помаранчевих керівників на чолі з президентом Ющенком ведуть Україну у прірву голоду, холоду, занепаду і руїни. Бо не можна було довіряти запеклим ворогам україножерам, червоним терористам, так званій антикризовій коаліції  на чолі з Януковичем, Богатирьовою, Ахмедовим, Кушнарьовим, Морозом, Симоненком. Цим "товаришам" ніколи не зрозуміти чужого лиха яке забрало до 10млн. людських життів. Я підкреслюю - чужого лиха - бо воно для них дійсно чуже. І вони чужі в нашій Україні, бо не відчувають ні жалю ні скорботи за замордованими мільйонами людей, душі яких вопіють з небес до нас,  нині живучих, намагаючись застерегти нащадків славетних пращурів козацького роду, від нової біди яка сьогодні вже готується лукавими ненависниками всього українського в Україні. Страшно не те, що в українців є зовнішні вороги. Цього ворога видно як би він підступно не діяв. Страшні вороги внутрішні, які мешкають поруч із нами. Називайте їх як заманеться: п'ята колона, зрадники, манкурти, покручі - від цього їхній зміст не змінюється. У всі віки зрадників ненавиділи і презирали. Зрадник гірше дурня або боягуза. Бо він, мов той хробак, який під'їдає коріння великого дерева, котре згодом засихає, тихенько, підло вступає у змову з ворогом і наносить найбільшої шкоди .  Таких зрадників в Україні було багато у всі часи, а особливо чимало їх сьогодні. Більше ніж 8 млн. голосів набрали регіони, 3,5 млн. червоні соціалісти і комуністи разом. Хтось скаже - демократія, мовляв їх обирали люди - а я скажу ЗРАДА!

12 млн. людей, які є громадянами України, проголосували за україножерів -  зрадників. Скажете - вони дурні? Е ні. Вони свідомо зробили свій вибір. Бо бач, кляті западенці працювати не хочуть, їздять по Європах, заколочують мільйони, а ми тут на заводах здихаємо.  То хай краще владу візьмуть свої, хоч пахани зате з наших, вони порядок наведуть.

То що це, глупство?  Ні! Свідомий жлобсько - совковий егоїзм, підґрунтя якого лежить у бездуховності, яке в свою чергу породжує заздрощі, ненависть, тупість. А ще лінь - безпробудна, непомірна, гидка, з масним ситим обличчям, підкріплена абсолютною байдужістю до всього, навіть іноді до себе і своїх власних проблем. Запитайте у них, що вони останнім часом прочитали з історії, духовної літератури, або хоча б якусь аналітичну статтю у газеті. У відповідь почуєте: "Мені ніколи фігньой страдать (москальский сленг), я на заводі пашу". Цілими вихідними днями дивитись безглузді серіали - час є, або з ранку до смеркання "козла забивати" - не втомлюються. А правдиву документальну книгу з історії свого народу осилити - зась. Хіба це не лінь. От так і проходе життя: поїв, відпрацював, поспав і знову по колу.  Ні собі, ні дітям, ні людям. То простіть мені за порівняння - так і тварина існує.  Тому звертаюсь до всіх байдужих, в кого серце зачерствіло - прокиньтесь! Пізнайте правду про трагедію українського народу. Нашого багатостраждального народу, який віковічно прагнув розбудувати свою власну державу на своїй споконвічній святій землі.   Станьте іншими! Полюбіть Україну!                Трагедія голодомору 1932 -1933 років своїм корінням сягає у давнину, ще 1654 року, коли наш гетьман Богдан Хмельницький вирішив довіритися москалями уклав угоду про взаємодопомогу на випадок нападу третьої країни на Московщину, або Україну. В ті часи третьою країною була Польща. Польська шляхта утискала українців у своїх сферах життя. Україна потребувала підтримки з боку будь якої держави. І треба ж було звернутися до православних "братів" московітів. Православне віросповідання москалів підкупило батька Хмеля, хоча частина старшини застерігала його від хибного кроку. Наслідки не забарилися. Навіть у день підписання угоди князь Бутурлін, який діяв від імені московського царя відмовився підписувати договір, мотивуючи тим що московський государ нікому на вірність не присягає. Є свідчення, що Хмельницький був ошелешений і від гніву почервонів. Але було допізно.  Угода була підписана . Частину старшини змусили присягнути на вірність московському царю, частина підписала добровільно. А далі історія стосунків двох "братніх" народів розгорталася ще жахливіше. Змінювались царі, змінювалися гетьмани. Москалями підроблялися і викривлялися укладені угоди на користь Московщини. Все більше вольностей відбиралось і все більше ярмо лягало на шиї українців.Так у нас відібрали назву держави Рось - Україна. Потім був Батурин, залитий кров'ю стариків, жінок і дітей. Введення рабства, сотні наказів про заборону Української мови, знищення нашої православної церкви А що ж українець? А він терплячий. Все витримує - бо ми нація толерантна, всіх поважаємо, шануємо, прихистимо всіх, крім самих себе

Ось так і дійшла Україна до років УНР, Карпатської України, а згодом і до УРСР. Ось тоді, у великій сім'ї "братніх" народів на чолі з "великим руськім" справді почалось пекло для українців після голгофи.Суцільним відбиранням хліба у селян комуно - фашисти вирішували декілька проблем. Архівні джерела, які існують в україні мають незаперечні докази штучного походження голоду і доводять такі причини: суцільна колективізація селянських господарств, тотальні хлібозаготівлі за принципом продрозкладки із використанням репресивних заходів, політика пограбування чи розкуркулення українських селян, свідоме та тривале позбавлення селян продовольчих запасів, масові репресії в більшості дорослого чоловічого населення українського села

Уряд УРСР отримав завдання заготовити 434 млн. пудів хліба, але завдання було нездійсненним. Для його виконання були створені надзвичайні комісії, наділені необмеженими повноваженнями, так звані трійки, загальне керівництво яких було покладено на Молотова.До сіл, які погано ведуть хлібозаготівлю застосовувалися такі міри:

Зупинили завезення товарів, зупинили державну і кооперативну торгівлю, вивезли з магазинів усі наявні товари.Цілком заборонили колгоспну торгівлю для колгоспників і одноосібників.Заборонили всяке кредитування, вилучили всі кредити і всі інші фінансові зобов'язання.Вилучити весь "контрреволюційний" елемент.

А що ж світова спільнота? А вона мовчки споглядала на цей жах і мало того, деякі журналісти писали хвалебні статті про великі досягнення радянського союзу на чолі з генієм людства Сталіним, та ще й отримували за це Пулітцерівську премію в галузі журналістики.  Але інформація про страхіття все ж дозовано проникала за кордон "залізної завіси". З інформаційної записки італійського консула Граденіго із Харкова до свого уряду за № А7А/106 від 31 травня 1933р.: "Етнографічний матеріал буде змінений" цинічно сказав один єврей, "велика риба" місцевого ПГУ". А закінчує інформаційну записку записку п. Граденіго так: "Теперішнє нещастя призведе до колонізації України, переважно російської. Вона змінить її етнічний характер. І, може бути, в дуже близькому майбутньому не можна буде більше говорити про Україну, про українську проблему, оскільки Україна в дійсності стане російською країною".   Так була сформована п'ята колона, яка до сьогоднішніх днів тягне нас усіх назад, у азіатське рабство. І на останок, звертаюсь до сьогоднішніх більшовиків усіх кольорів - червоних, малинових, блакитних : ви підтримуєте і захищаєте ідеологію сусідньої Московщини, яка принесла стільки лиха і жахів моєму народові, значить виправдовуєте всі свої злодіяння. То чим ви краще брунатних нацистів? Тим що брунатні нищили людей у газових камерах, а ваші соратник до такого не дотумкали? Між вами зі спокійним серцем, можна ставити знак рівності, і спокійно проводити Нюрбергський процес. Але виправдання вам не буде!

Сергій Комок