3 жовтня вранці закінчився підрахунок голосів у виборчому окрузі № 71 - останньому в Запорізької області...

Вперше з недільного ранку можна присвятити трошки часу для того, щоб зробити дуже важливий для мене в цей час допис. Мабуть, багато хто відчуває знесилення у м'язах і спустошення в душі...

Націоналістичне Запоріжжя в особі мене, себто Сашка Кремезного, щиро дякує всім Українцям, які всупереч своїм ваганням все ж таки віддали голос за бажання жити в Українській Україні. Прошу не сприймати ці слова як пафос, бо коли тобі боляче найщиріші душевні емоції ладні сі проявити у найнепригляднішому вигляді.

Я дуже сильно відчуваю на собі відповідальність за тих Українців, які пристали до моїх доводів і зголосилися авансувати свою прихильність Свободі. Мені здається, що, переконавши їх покласти те єдине, що ще не забрала влада, на вівтар відродження Нації, я не виправдав їх надії, бо Свобода не пройшла... Розумом я усвідомлюю, що не варто перейматися, але позбутися відчуття провини все одно не вдається. Але найголовніше те, що я маю відчуття провини, не вважаючи себе винним, бо якби вибори були завтра я робив би те саме: переконував, що треба за ВО"Свободу"...

Хочу почати з того, чим зазвичай закінчують... У часи суцільних розчарувань, зрад та підступних ударів я завжди керувався принципом: те, що мене не вбиває, робить мене сильнішим.

Ці вибори є для нас, Українців, дуже влучним і потужним ударом, від якого зазвичай на бійцівському рингу опиняються в нокдауні. І не тому, що у ВО"Свободи" просто "не вийшло набрати необхідної кількості голосів". Насамперед тому, що "помаранчеві", які ще в 2004 році так сильно постраждали від тотальних фальсифікацій (що тут скажеш, якщо було!), сьогодні уособлюють еталон цинізму та зневаги до Українця. Цей і без того зубожілий зусиллями влади Українець, без мови, культури, історії, заводів, землі, гідності, ще тримає у своїй пам'яті "Помаранчеву революцію" і тому, зневірившись, все одно за інерцією голосує за "помаранчевих". Але! Багато з колишніх прибічників "помаранчевих" обрали собі нові обрії... Вони й досі з повагою ставляться до "демократичних" сил, але голосували... не за них. І не тому, що "проти" них, а тому, що нарешті відчули присмак багна, в якому, приспані, вовтузилися 16 років химерної незалежності. І "демократи" зреагували на таку "зраду" (погодьтеся, суто умовну) "по-демократичному": мовляв, голосуйте, а протоколи напишемо ми...

Вони скористалися тим, що "Свобода" не має коштів для залучення офіційних спостерігачів на всі виборчі дільниці Галичини та інших регіонів Західної України, скористалися тим, що більшість спостерігачів "Свободи" - то є студенти 1-2 курсу, яким ледве виповнилося 18 років і які гадки не мають, як реагувати на злочини членів виборчих комісій. Деякі з них навіть протоколи з виборчих дільниць не взяли. Згоден, це в першу чергу проблема Свободи, в якій, вона, втім, не винна. Однак використовувати це для спотворення волевиявлення Українців, які ще донедавна стояли на Майдані...

Словом, Запоріжжя вітає всіх Українців зі "святом демократії"!

Якщо комусь потрібні докази фальсифікацій, будь ласка. Моя кохана (вона живе у Тернополі) запросила 3-х молодих дівчаток, щоб ті взяли участь у спостереженні на виборчих дільницях. Брак досвіду та знань зумовили те, що ті дівчатка посоромилися взяти примірники протоколів з дільниць. Однак! Вони записали кількість голосів, які мала "Свобода" на відповідних дільницях... Різниця між тим, що вони записали, і тим, що виявилося в протоколах, склала щонайменше 250%, тобто число в протоколах менше за реальну кількість голосів щонайменше в 2,5 рази.

Якщо наведений факт не є переконливими, то можна поміркувати над таким. У Запорізькій області "Свобода" набрала 1968 голосів. На виборах 2006 р. голосів було лише 609. Проста математика: 1968 / 609 = 3,23 - це коефіцієнт приросту голосів. Він реальний, бо на Південному Сході України "Свобода" не становить на цей час реальної конкуренції, а тому її голоси не нищили. Тепер помножимо результат Свободи у Львівській області 2006 р. (2,23%) на отриманий коефіцієнт 2,23% * 3,23 = 7,21%.

Де ці голоси?!!

Хтось може сказати, мовляв, коефіцієнт не є однаковим для різних регіонів України. Казати можна що завгодно, а ґрунтовно пояснити, чому на "бандерівській" Галичині приріст голосів менший, ніж на комуністичному Південному Сході, - зась! Та й дані екзіт-полів, наскільки їм можна вірити, дали "Свободі" хоч трошки, але більше...

Перед виборами у мене була жвава полеміка з моїм другом-націоналістом, який, втім, голосував за НУ, мовляв, треба керуватися доцільністю... загальновідомий штамп. Але я хотів сказати про інше. Я голосував за ідею і я програв. Я це знаю і цілком тверезо усвідомлюю. А от чи виграв мій друг? Здається мені, що бодай на 0,1% він завжди буде мати в серці відчуття, що на цих виборах виграв не він, а "їхня україна"...

На цьому буду закінчувати. Висновки робити кожному з нас окремо. Єдине, що хотіло б ся зазначити і таким чином, можливо, підвищити "бойовий дух" Українця...

Шкода, звісно, що у 46-мільйонній Україні знайшлося (за формальними даними цих клятих виборів) лише трохи більше 178 тисяч Українців, які голосують незалежно від кон'юнктури, Українців, які люблять і поважають себе, мають гідність та генетичну пам'ять, які, врешті-решт, ще мають національну потенцію...

Шкода...

Але... Особисто для мене підготовка до наступних виборів уже почалася. Головне для нас - проаналізувати наші вади, слабкі місця і зробити правильні висновки. Всі причини наших негараздів треба шукати в собі. І не тому, що ми в них винні (винні як раз у них зовсім інші), а тому, щоб не бути беззахисними. Наш електорат не такий мобільний, як "різнокольорових". Той, хто одного разу подолав сумніви і вирішив голосувати за Свободу, навряд від них відійде, бо для нас найважче - переконати... а далі... Тому у Свободи є тільки один шлях - вгору, хоча на самоті, в суцільному ворожому оточенні, майже без "їжі" та "води" і з важкою ношею з минулого... Але знов-таки, якщо особа не вмирає від пошесті, у неї з'являється імунітет.

А у мене відучора зникли всі моральні докори на рахунок того, що ВО"Свобода" "забирає голоси у прохідних помаранчевих". Я про це до сих пір хоча б думав, а "прохідні помаранчеві" забрали без найменшого докору сумління, та й по всьому.

Тепер я у відвертій, принциповій та жорсткій опозиції до них, яка, втім, не перешкоджатиме мені підтримувати проукраїнські ініціативи... якщо такі будуть.

І наприкінці трошки гумору. Мороз, здається, заявив про намір оскаржити результати виборів. Мені цікаво, чи не у 49 та 50 територіальних округах він збирається оскаржити результати? Хто до сих пір не зрозумів, про що йде мова, повідомляю, що у цих донецьких округах СПУ набрала 50 та 37 відсотків відповідно... Одним словом, ще раз всіх вас зі "святом демократії", хоча, дякувати Богу, для "відморозків" воно буде без шампанського.

А для тих Українців, у кого підготовка до наступних виборів уже почалася, як і в мене - до зустрічі 14 жовтня в Києві. Ось, у чому сутність нашої Справи!

Сашко Кремезний