Пам'ятаєте, коли погляди усієї телевізійної країни були намертво прикуті до серіалу "Просто Марія". Це "хітове мило" заклало тоді підвалини телевізійної залежності. Минуло не так багато часу, а смертю хоробрих у нерівній війні з "екранним вірусом" полягло вже чимало українських громадян.

Сьогодні боротьба ще триває, проте люди майже не пручаються. Скажімо, рік-два тому усі божеволіли від "Шансу", цієї осені - від чергового шоу "Танці із зірками". Здається, все - проекти скінчилися, на носі Новий рік, пора телепортуватися у реальне життя. Але ні, дбайливі телевізійники запускають ще одну заразу з пудрення мізків, ім'я якої "Великі українці". Завтра інтерівська епопея сягне своєї фінальної точки, а разом з нею мети буде досягнуто. Якої?

Останні два місяці "Великих українців" не можна було не помітити. Навіть при відсутності телевізора вони нагадували про себе з бігбордів, на форумах Інтернету, в щоденних новинах. "Кльово! Суспільно-масовий проект про нас українців - це щось новеньке. Мерщій голосувати за свого великого," - подумало багато. Але не догледіли, що за блискучою розцяцькованою обгорткою - зіпсована цукерка.

Канал "Інтер" відомий широкому загалу російським фанатизмом раптом починає перейматися українським визнанням. Дивно? Якось не кореспондуються такого штибу програми з хохляцькою натурою "Інтера". Сольники "зірок" шоу-бізнесу, однотипні гуморини та російське штамповане кіно - ось що йому справді до смаку. Дивно, що ведучим і батьком проекту виявився не хто інший, як Савік Шустер. Невміння зв'язати до купи трьох слів українською мовою - не єдина його вада. Латвійський зросійщений єврей не йме тями, до яких "великих" світу цього належить, власне, він сам. Але це аж ніяк не заважає пану Шустеру розповідати, хто ж такі українці.

Не переконує у своїй щирості і гурт обізнаних експертів, перед якими ставилося непросте завдання: з'ясувати критерії величності українського духу. До списку знавців-україністів увійшли головний комуняка Петро Симоненко, гуманітарний українофоб Дмитро Табачник, посміховисько із "95 кварталу" Володимир Зеленський, а ще ціла плеяда нашої еліти, яким суботнього вечора нудьгувалося вдома. Чітких настанов, кого ж висувати, телемани так і не почули, проте змогли насолодитися тривалою балаканиною своїх улюбленців, а самі експерти знову подратувати суспільство українською невизначеністю.

Переглянувши перелік великих українців на інтерівському сайті, охочі все ж змогли дати відповідь, на яке не спромоглися шановані критики. Великий українець - це той, що бодай раз проїздом бував в Україні і десь там, далеко в Америці, засвітився.

Для прикладу, серед висуванців на почесному місці великий малорос М. Булгаков. Проте нащадки вважають, що Булгаков би не стерпів, якби його назвали "великим кровожерливим бандитом". Саме таким він змалював українця у своїй "Білій гвардії". Гадаю, не зраділа б такій перспективі і Голда Меїр, що народилася в Україні. Ця панянка-прем'єр топила в палестинській крові єврейські образи. Залізна жінка, гідна поваги, але нам від того яка користь: палестинці ж - не москалі, а євреї - точно не українці. Що ж до М. Бердяєва, російського мислителя з імперськими замашками, чи Баала Шем Това, засновника хасидизму, то від зачислення їх в українці, вони в могилах, напевне, перевертаються.

Не обминула українська доля і бідного Леніна. Той, хоч і був заклопотаний Жовтневим закоротом, все ж знайшов вільну хвилинку і заклав основи української державності. Розчулені такою інтерпретацією подій від Петра Симоненка, свідомі громадяни поспішали проголосувати, але Леніна у списках так і не відшукали. Не виявилося там і живого мамонта українського вільнодумства Дмитра Табачника (його запропонував знавець Шустер). Політ Табачникової думки не спинити, чого тільки варта пропозиція переписати підручники з історії, оскільки попередні.

І таких біографічних цікавинок чимало. А от втілення загального образу простої бабусі Параски, що пережила голод і війну, немає. Адже селянський героїзм - це не серйозно, каналу потрібні масштаби та ницість. Власне, це і було метою "інтерівської заманухи".

Відрепетируване шоу з галасом, високі рейтинги та залучення значної маси народу тихцем робили свою темну справу. І вже не важливо, хто переможе. Завтра - то лише кульмінація великого "ха-ха-ха" над українцями. Без вагань можу сказати, що першість отримає Шевченко чи ще хтось глибоко прославлений. І всі тріумфально скажуть собі: Україна перемогла брехню і несправжність. Носитимемося зі "званням великих", мов із цяцею, тулитимемо куди треба і не треба, замість того, щоб стояти на сторожі слова чи дати копняка "говерлівським вандалам".

А ідеологи великого українського свята сміятимуться, бо ціль досягнута. На всю країну показали, що українці нічого не варті без домішок російської, польської, єврейської... крові. Глядачі самі обирали тих людей, які колись відреклися від українства, вважаючи його меншовартісним, недолугим відхиленням від "старших" братів-покровителів. Великими українцями відтепер називатимуться ті, що навіть наодинці з власним "я" соромилися свого походження, боялися згадати, а раптом засмердить. Назвуть українцями тих, що прагнули забути рідну мову чи просто не знали її, але це їм не заважало відправляти в космос кораблі. Тобто, хтось навмисне нашіптуватиме, що українська мова - то лише відгалуження від якогось повноцінного "язика".

Великі українці" - така собі профанація гарної ідеї. Поставлена мета - змусити український народ знову засумніватися у своїй історії, людях, а головне - у своєму теперішньому бутті.

Знову українця обвели навколо пальця. Молодці! Але ж він також уміє жартувати. Тому в останню ніч без вагань пропоную голосувати за пана Василя зі Львова, героя українських анекдотів. Він без сумніву запхне усіх великих за пояс, бо має досвід. На конкурсі "Україна очима москалів" саме пан Василь здобув перемогу, склавши триметрове слово "Україна" очима москалів. Такий завзятий українець нам дуже потрібен, тому підтримайте!

Богдана Буземська

УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС