 ГЕРОЯМ - СЛАВА!
Жалобний день... 17 (27) лютого минає 344 роки від дня страти за Україну найвидатнішого ЛИЦАРЯ КОЗАЧЧИНИ, СИМВОЛУ ПРАВДИ в нашій історії, найулюбленішого героя Тараса Шевченка і всього українського народу - Івана БОГУНА. Іван БОГУН - рік народження невідомий, вінницький полковник, наказний Гетьман України, який у 1651 р. вразив світ своїм героїзмом, вивівши в час бою під Берестечком більшість козацьких військ з облоги. Протягом 15 років не випускав з рук пернача - очолював багато переможних визначальних боїв. Завжди, де був Богун, там була перемога - козаки йому вірили, його любили, за ним ішли. Іван Богун був вражаюче талановитим воїном-стратегом, далекоглядним політиком, людиною-символом багатьох чеснот - християнином з вражаючою інтуїцією і пророчим відчуттям. Природа наділила Івана Богуна винятковою красою обличчя, статури, глибиною розуму і крицевою силою волі. Івана Богуна знав і цінував світ - про що свідчить література різними мовами світу. Так, зокрема польський критик І. Роллє писав, що "з 80-ти діячів Хмельниччини Іван Богун найпрекрасніший - поєднаний розум, військові здібності, не заплямував себе жорстокістю, відзначився високою моральністю і вірністю високим ідеалам". Іван Богун не тільки не пішов у Переяслав зі своїм полком, не підписав ганебної угоди про підданство російському цареві, але відвертав інших провідних воїнів, переконував гетьмана про загрозу такого вчинку для майбуття України. О, чом, Богдане, не послухав ти Богунових порад пророчу силу - Це ж Боже провидіння говорило Із уст Івана - сторожа МЕТИ... (історик-поет Роман-Володимир Кухар у кн. "Палкі серця", 1964, Нью-Йорк). Через це до нього змінилось ставлення гетьмана - в подальшому це відбилось на долі Івана Богуна. Після смерті Богдана Хмельницького, за гетьманства Івана Виговського, Богун був постійно оточений польськими шпигунами, в 1662 р. його арештовано і кинуто на смертні муки в Мартенбурзьку фортецю. У 1663 р. його звільнив Павло Тетеря, аби використати його славу і героїзм у запланованому польським королем наступі на Україну. Вибір був короткий - або смерть, або подальша боротьба за волю України, хоч підневільним. Враховуючи інтелект і військові здібності Івана Богуна, його включили до складу військової ради, призначили наказним гетьманом козацьких військ. Знаючи таємні плани Польщі з військової ради, він здійснював складні воєнні операції, подавав таємні повідомлення лівобережним козакам, у фатальний період облоги Глухова Богун потаємно передавав зброю, різні повідомлення, як діяти козакам однієї і другої сторони, внаслідок чого облога Глухова була знята, а поляки ще на місяць затримані. Іван Богун розробив план революційного перевороту для остаточного знищення ворога і об'єднання Правобережної і Лівобережної України в єдину незалежну державу. Але зрада! Вірний козак передав таємного листа не в призначені козацькі сили, а в руки ворога - короля Казимира. 17 (27) лютого 1664 р. на світанку біля Новгорода-Сіверського, край села Комань Івана Богуна закатовано. Про смерть Івана Богуна були різні версії і замовчування. І хоч досі немає належного пам'ятника Богуну, але є один вічний пам'ятник - це висока гора над Десною, де пролилась священна кров Героя, яку народ назвав Івановою горою. Там, на вершині, лежав камінь із написом "Тут спочиває полковник - наказний гетьман Іван БОГУН". В період приходу "визволителів" цей камінь добрі люди заховали глибше, пересунули убік - щоб не помстились над останками Героя. Зараз там високий дубовий Хрест - Могила Івана Богуна, і нема потреби деталізувати конкретні метри, адже уся ця Іванова гора - то і є велика могила Івана Богуна - адже ВЕЛЕТ ДУХУ заслуговує на таку могилу. Іван Богун через Переяслав ніколи не мав належної шани. В літературі його постать постійно спотворювалась через святу вірність Україні. Тільки є одна найвища рецензія серця - нашого Національного Генія Тараса Шевченка, який знаємо як висловлювався про гетьманів, а сам їздив під Берестечко на поклін тій землі "де полягли, а не здались...", де здійснив вражаючий подвиг Іван Богун. Тому Іван Богун і колись, і тепер є гордістю України, є той високий вимір ступеня патріотизму, ступеня вірності Україні. Питають, відколи займаюсь Богуном? Усе життя! Коли ще малою взнала від старших братів про легендарного Козака Івана, який потряс світ своїм подвигом під Берестечком. І засвітилось тоді Берестечко - святилище національного духу для усіх українців усіх часів, це святилище всеукраїнської ідеї - звідсіль запалились Базар, Биківня, Крути, Січове Стрілецтво - народилась Українська Повстанська Армія. І навіть через 70 років окаменіння народ здіймається "Живою хвилею" і розбиває імперську фортецю. І знову ж під світлом смолоскипа Івана Богуна піднімається нова фаля Помаранчевої революції і остаточно ставить Україну на нові меридіани історії. Тому і раніше, і тепер нам так потрібні Богуни... тому і така моя пісня-молитва: Пошли нам, Боже, нині Богунів, Щоб вберегли омріяну Державу - Щоб виростили - лицарів синів - Щоб воскресили розіп'яту Славу... Тому-то ціле життя - Богун, тому всі останні роки докладаю зусилля на ославлення Героя - тому з труднощами і матеріальною скрутою - видаю у 2004 і перевидаю у 2006 р. альбом - "Вічність Івана Богуна" і весь цей малий наклад (200 прим.) жертвую на історичні музеї України (обласного підпорядкування) і деякі військові частини та навчальні заклади. На допомогу виступає видавництво "Марка України", видає марки, конверт з портретом Івана Богуна. Постійно допомагає видавництво "Каменяр" у виданні листівок, буклетів, календарів, які також розсилаємо по усій Україні. У вересні 2007 р. НБ України на мої численні прохання видає срібну монету - "ІВАН БОГУН" - це як срібний пам'ятник І. Богуну. Спільно з Львівською і Сіверською телестудіями на мої твори за моїм сценарієм змонтовано телефільм "Іван Богун", який, крім представлення на місцевому телебаченні, подається у Всесвітній мережі УТР на 105 країн світу. Є ще висока мрія - щоб у майбутньому назвати один з кращих кораблів Українського флоту славним іменем "ІВАН БОГУН" на честь Героя, на славу України перед світом, видати ордени, медалі з портретом І. Богуна - для почесних нагород воїнів за найбільші заслуги перед Україною. У листах-статтях є прохання громадськості перевидати альбом "Вічність Івана Богуна"" великим тиражем. Все це легко перелічити чи написати, але скільки снаги - на усі листи-прохання - видавання, розсилання, переживання - віддано усе, до останньої краплі. Бачу все, заломилась моя дорога... Тож беру усе, що надійшло на фонд "Богун" за усі ті роки - 3500 грн., і перераховую на гранітний завод Коростишева - замовляю чотири меморіальні плити з портретом Івана Богуна (художник В. Пойда), підписами, написами. Після багатомісячних коригувань-зволікань - меморіальні плити готові! Слава Богу. З цих плит три передаю на Новгород-Сіверський: з них дві на вул. Івана Богуна, як комплекс, з моїм віршем і рисунком шаблі і пернача Івана Богуна, і одну на місце страти Героя, де пролилася священна кров Івана Богуна - з підписами і лаконічним написом: "Тут сліди останні донині палають. І вічная слава По світу луна..." Відкриття - до дня пам'яті Івана БОГУНА. Четверта меморіальна плита подарована на "Козацькі могили" під Берестечко - де "полягли, а не здались...", де Іван Богун вразив світ своїм подвигом - вивівши більшу частину військ з облоги. Ця меморіальна плита планується для школи у с. Пляшева, у якій поглиблено вивчають життєвий шлях Івана Богуна - тож нехай там буде школа "імені Івана Богуна". Відкриття заплановане на 15 лютого з участю священиків, громадськості. Крім цього, телефоном повідомили з Жовтих Вод, що там на вул. І. Богуна 22 лютого відкриватимуть також меморіальну плиту, а також біля Корсуня, де був великий бій. Зізнаюсь - я дуже втомлена усім. І тут як промінь сонця до мене прибули гості - такі як родина, родина по духу - з Києва юні воїни з ліцею ім. Івана Богуна. Прибули провідати, порадитись і привезли мені чудові нагороди від дирекції ліцею - подяку за багаторічну співпрацю. Це дуже зворушило мене, а головне, що я побачила справжніх ПАТРІОТІВ - на обличчях їхніх і розум, і шляхетність, і висока духовність, і глибоке співчуття за моє здоров'я. З великих фотографій побачила інтер'єри ліцею, де скрізь чудові великі портрети Івана Богуна. Є там і від фонду подарований вишитий портрет, мої книги, касети та ін. Усі чотири зали з портретами Івана Богуна і скульптурними зображеннями, козацькою атрибутикою. Тут все і строге, і прекрасне, Тут гарт і музики струна. Вогонь в цій кузні не погасне - Тут чути подих Богуна. Мріється, щоб там, на подвір'ї ліцею, появився нарешті славний вершник - Іван БОГУН. Мені байдуже, що за багато років праці для прославлення Національних Героїв України (численних людських звернень до представників найвищої влади про нагородження мене державною нагородою, на що уже заповнені і схвалені-підписані усіма комісіями, СПУ) тільки Львівський нагородний відділ не схвалює моєї кандидатури, але не байдуже, що за життя я не можу діждатись встановлення хоч одного пам'ятника Івану Богуну - як сяючому національному ядру держави, як смолоскипу для гарту і спрямування молоді на найвищу висоту вірності Україні. За все життя ось такі мої свічки на славу Героям, на славу Україні, і тому звертаюсь з проханням-заповітом до пана Президента України Віктора Ющенка і Прем'єр-міністра України пані Юлії Тимошенко зробити чудо, і без довготривалих бюджетних коштів вишукати щось позапланово і до 345-ї річниці, яка буде у лютому 2009 року, воздвигнути (спорудити) за цей рік пам'ятник Іванові БОГУНУ - за що буде вдячний весь український народ і Господь Бог! І крізь грізні затьмарені сторіччя Вам буде дяка - я чую як віщун - Що Там... колись - перед Престолом білим Потисне руку Вам - Іван Богун! Євгенія ЛЕЩУК, поетеса, голова Фонду "Богун", лауреат премії Василя Стуса, Міжнародної премії миру. КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ | 
