А ви пройдіть проспектом Леніна, постійте на площі Радянській, прогуляйтесь по Червоногвардійській, вулицями Чекістів, Дзержинського, зазирніть на Ілліча, Артема, Анголенка і шо ви відчули? Чи не гостре бажання "смєло в бой іті за власть совєтов"? Чиї, все ж таки, душі гріють оці назви, чому і досі бовваніють пам'ятники Леніну і Дзержинському, на сумлінні чиїх мільйони і мільйони людських безвинних жертв? Ну не можна ж серйозно сприймати доводи чиновників, що перейменування призведе до катастрофічного навантаження на бюджет міста, а до того ж ще і до масових збурень народних мас. Досвід перейменування вулиць, наприклад, в Тернополі, або Вінниці свідчить, що чомусь не відбулося збіднення городян, ніхто не чув ні про позви до Європейських судів, ні про якісь політичні збурення, або навіть політичні протестні акції "народних мас". Та й у нас, у Запоріжжі щось не помітно було жодних грізних гасел на кшталт "Слушай, рабочій, война началась, бросай свое дело в поход собирайся", після перейменування вулиці "ХХI партз'їзду" на вулицю Якова Новицького.
То в чому ж справа? Чому запорізькому чиновництву на піти на зустріч побажанням громадян, а врешті - просто здоровому глузду? А чи не є, панове, причини в тому, що чиновництво Запоріжжя ретельно дотримуючись древнього принципу "Розділяй і владарюй", підступно розколює суспільство, нацьковуючи одну частину на іншу. А якщо не існує об'єднаного громадянського суспільства, то владна верхівка має можливість оформитися в окрему касту. Тоді вона розвиває суто власну інфраструктуру (оздоровчі центри, ресторани, розважальні центри, автосалони, охоронні фірми), демонструючи цим зневагу до насущих потреб людей, що не входять в їхню касту, зневаги до законів, і просто зневаги до елементарних моральних чеснот. А починається зародження касти із невинних, дріб'язкових, здавалося б, речей. Справа у тому, що будь-яка влада почуває себе комфортно, якщо підвладний народ, (різні там робітники, домогосподарки, селяни, вчителі, інваліди, пенсіонери, військові, підприємці, мами, лікарі, видавці, письменники, хворі, спортсмени, патріоти, двірники,покупці, продавці, артисти, туристи, студенти, ображені, потерпілі, професори, погорільці, винахідники і т.д і т.п) як найменше турбуватиме чиновницьку рать. Для цього вони застосовують безліч бюрократичних хитрощів, за допомогою яких можна відчути оцей самий народ надокучати чиновництву. А особу, з не дуже міцною нервовою системою їм не важко навіть інтелігентно перетворити на психа. Але якщо до чиновника прийде одразу сто, тисяча, або десять тисяч людей, то подібні методи впливу на особу вже не спрацьовують. От тоді вже застосовується метод "Розділяй і владарюй". От на цей випадок плекаються Ленін і Дзержинський, і червоногвардійці. Тоді ці сатанинські символи грають роль каталізатора агресії всіх маргінальних сил (різних вітренківців, марксисто-ленінців, КПУ-істів), що потужно фінансуються з джерел, розташованих поза меж України. І вже суто технічна справа - спрямувати агресію маргіналів або проти "помаранчевої чуми", або проти "бандеровців", або проти "нашистів", "фашистів", "націоналістов" і таке інше. Джерелом постачання рядів маргіналітету є, по-перше, зденаціоналізовані люди, що обірвали духовні зв'язки зі своєю нацією, етносом. Як правило, і їхні голови глухо взомбовані на ідеології "інтернаціоналізму", кінцева мета якого - "Кто был ничем, тот станет всем". Ясна річ, на інтернаціональний гачок не спіймаєш людину мислячу, а от людина зі слабкими можливостями логічно мислити і з поганою освітою, погано інформована і, звичайно, алко- нарко- залежна, яку елементарно можна купити за один укол - бажаний укол інтергачка. Отже, міста з поганою, або з недостатньою освітою, міста з слабкою культурою, міста, як говорять артисти гастрольних театрів, "не театральні", міста, де основна реклама - це реклама пива, або горілки, міста, де повністю ігноруються національна мова на рівні навіть владної верхівки - це міста розпліднення маргіналітету, діє і агресія якого добре спрямовується і спрямовується владою проти здорової частини суспільства. А тепер легко знаходиться відповідь на таке: "Чому у Запоріжжі на кожну тисячу жителів вчетверо менше навчальних закладів ніж, наприклад, у Івано-Франківському?". Чому там втричі нижче відносний рівень злочинності, вдвічі менше розлучень, зате рівень "українськості" незрівнянно вищий? До того ж Івано-Франківськ має 38 пам'ятників історії, культури, а Запоріжжя, маючи таку блискучу історію - лише два. От чому - єдиний вихід - це протестні акції з боку українців за зміну назв вулиць, і демонтаж сатанинських пам'ятників заради національного відродження українства і позбавлення українців від духовного рабства Анатолій Пеньок ЗМО ВО "Свобода" |